«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Стягнення договірної суми збитків за ст. 225 ГК України судом: аргументи проти

Вирішуючи питання, чи є ч. 5 ст. 225 ГК України спеціальною нормою до ст. 22 ЦК України, чи відповідні положення щодо встановлення фіксованого розміру збитків за домовленістю сторін суперечать положенням основного акту цивільного законодавства – ЦК України автор виходить з наступного.

По-переше, Верховний Суд України вже двічі формував свою позицію з цього приводу:

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особи зазнала у зв”язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв”язку між протиправною поведінкою боржника за збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Див. постанови Верховного Суду України 20 червня 2011 року у справі № 3-56гс11, № у реєстрі 17316907 і постанову Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №51/250

По-друге, відповідно до основного акту цивільного законодавства України – ЦК України, та тлумачення поняття «збитки» в Конвенції ООН про міжнародні договори купівлі-продажу й інших міжнародних актах, за своєю правовою природою збитками є реальні втрати потерпілої сторони, яких вона зазнала в наслідок протиправних дій винної сторони (реальні збитки та упущена вигода).

 І, по-трет’є, сторони не можуть в договорі відступити від положень акту цивільного законодавства (ст. 22 ЦК України), обов’язковість поняття «збитки» випливає із його цивільно-правового змісту та суті відносин між сторонами – необхідної наявності усього складу правопорушення. Зауважу, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 90 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності встановлюються виключно законом і не можуть визначатися договором за згодою сторін.

Comments are currently closed.