«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Агентські відносини у туризмі

На сьогоднішній день сфера туризму набуває досить стрімкого розвитку.

Масовий туризм перетворився на дуже важливу й прибуткову галузь народного господарства багатьох країн  світу. Зараз можна впевнено стверджувати той факт, що туризм є однією з найприбутковіших галузей світової економіки, а також посідає перше місце серед галузей світового господарського комплексу за обсягом експорту товарів і послуг. Туризм і подорожі увійшли до числа першочергових потреб людини.

Основу  туристичної діяльності  складають фірми та організації, які реалізують та надають туристичні послуги, а саме:

  1. Фірми-туроператори – є виробниками туристичного продукту. Вони формують тури: розробляють маршрути, замовляють туристичні послуги у їх безпосередніх виробників – готельних підприємств, транспортних організацій, підприємств харчування, закладів культури, розваг, дозвілля тощо. Крім організації туру, туроператор забезпечує його реалізацію шляхом розміщення реклами, продажу путівки (ваучера), а також здійснення самої подорожі та організації обслуговування туристів на маршруті. Фірма-туроператор найчастіше виступає як оптовий продавець, який реалізує свій продукт посередникам – продавцям, тобто турагентам. Водночас туроператор може продавати путівки й самостійно безпосередньо споживачам туристичного продукту, тобто туристам.
  2. Фірми-турагенти – продають за певну винагороду тури туроператора на підставі укладеного між ними договору.

Турагент забезпечує рекламу турів, їх продаж і доставку клієнтів до місця початку подорожі, здійснює контроль якості обслуговування, збирає зауваження та побажання клієнтів.

Головним документом, на підставі якого будуються взаємовідносини між турагентом та туроператором є агентський договір.

Визначаючи основне місце агентського договору серед інших договорів, його слід віднести до групи торгово-посередницьких договорів, тобто договорів про надання послуг. Це місце агентського договору зумовлює його консенсуальний характер, тобто договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з істотних умов.

Особливості укладення агентського договору в сфері туризму:

Предметом агентського договору у сфері туризму є надання послуг турагентом туроператору в укладенні договорів на туристичне обслуговування від його імені і за його рахунок.

Договір є двостороннім та оплатним.

Сторонами в договорі є: туроператор (це юридична особа, створена згідно із законодавством України, для якої виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і яка в установленому порядку отримала ліцензію на туроператорську діяльність), та турагент (це юридична особа, створена згідно із законодавством України, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператора та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і яка в установленому порядку отримала ліцензію на турагентську діяльність).

Розмір винагороди безпосередньо повинен бути зазначеним у договорі. Винагорода виплачується турагенту за посередницькі послуги, що здійснені ним в інтересах туроператора. Агентська винагорода може бути вирахувана як очікуваний прибуток турагента в процентному відношенні до ціни туру, призначеної туроператором, або закладається туроператором у ціну туру як комісійна винагорода для посередника. Останній варіант найчастіше використовується у світовій туристичній практиці.

Агентський договір між турагентом та туроператором – це єдиний документ, який укладається у письмовій формі, підписується сторонами та скріплюється печатками. Також у договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень турагента. В даному випадку сторони договору не обмежені законом у виборі форми підтвердження повноважень турагента, однак у будь-якому разі форму підтвердження повноважень має бути визначено у договорі. На практиці у більшості випадків форму підтвердження повноважень турагента безпосередньо зазначають у договорі, іншим варіантом є видача довіреності. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і буде діяти до повного виконання сторонами своїх обов’язків.         Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду. В будь якому випадку сторони повинні погодити предмет, ціну та строк дії договору. В свою чергу для агентського договору, відповідно до ч.2 ст. 297 Господарського кодексу України також має бути визначено характер і порядок виконання турагентом послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди, санкції у разі порушення сторонами умов договору.

Рекомендується зазначати у договорі також порядок вирішення спорів та форс-мажорні обставини.  Форс-мажор – це обставини, що здатні порушити умови договору, але не залежать від волі сторін – не завжди однаково розуміються сторонами. Тому слід уточнити в договорі, які саме обставини визначаються сторонами як форс-мажорні, а також визначити дії сторін при настанні таких обставин.              Що ж стосується порядку вирішення спорів, то як правило усі суперечки сторони намагаються вирішити у двосторонньому порядку шляхом переговорів. У разі неможливості його вирішення сторонами усі спори розглядаються у встановленому законом порядку господарськими судами (відповідно до ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України). В даному випадку для того щоб уникнути безлічі спірних питань у майбутньому рекомендується безпосередньо у договорі прописувати усі ці умови, а також зазначити суд в якому будуть вирішуватися спори.Також окремою умовою агентського договору є визначення території, на якій турагент здійснює діяльність в інтересах туроператора. Ця умова у договорі може бути відсутня, і в такому випадку вважається, що турагент діє у межах території України.

Основними правами та обов’язками сторін відповідно до умов договору є:

1.Права турагента:  

–  отримувати від туроператора інформацію про туристичний продукт, наявність сертифікації готельних послуг та послуг харчування, програму туристичного обслуговування;

–  отримувати винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах туроператора, у встановленому в договорі розмірі.

–  вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить винагорода;

– здійснювати комерційне посередництво також для інших суб’єктів господарювання, якщо інтереси цих суб’єктів не суперечать інтересам туроператора.

–  турагент не має права передавати конфіденційну інформацію, одержану від туроператора без його згоди, використовувати її у власних інтересах чи в інтересах інших осіб всупереч інтересам туроператора, як при здійсненні турагентом своєї діяльності в інтересах туроператора, так і після припинення агентських відносин з ним.

2. Обов’язки турагента:

–   дотримуватися положень договору та чинного законодавства;

–  особисто виконати дії, на які він уповноважений туроператором;

– повідомляти туроператора про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах туроператора угоду.

–  не укладати договорів на туристичне обслуговування від імені туроператора без отримання від нього підтвердження щодо можливості укладання такого договору;

–   у разі порушення умов договору відшкодувати туроператору нанесені своїми діями збитки;

–    не укладати договори від імені туроператора відносно себе особисто;

–   здійснювати дії передбачені договором лише за наявності чинної ліцензії на здійснення турагентської діяльності.

 3.Права туроператора:

–  встановлювати ціну на туристичні послуги;

– довірити комерційне представництво своїх послуг іншим турагентам, повідомивши про це турагента.

–  змінювати ціну туристичного продукту, погоджену сторонами, лише у випадках, передбачених договором, і тільки при істотній зміні обставин (погіршення умов подорожі; зміна термінів подорожі; непередбачене збільшення транспортних тарифів; уведення нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов’язкових платежів; різка зміна курсу національних валют; інші підстави за письмовою домовленістю сторін), але не пізніше ніж за 10 днів до початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить більше ніж 10 днів, за 5 днів до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів, за 48 годин до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить один день.

4.Обов’язки туроператора:

–   дотримуватися положень договору та чинного законодавства;

– своєчасно повідомляти про зміни в цінах програм обслуговування;-           своєчасно і в повному обсязі надавати турагенту інформацію про туристичний продукт, наявність сертифікації готельних послуг та послуг харчування, програму туристичного обслуговування;

– дотримуватися режиму конфіденційності стосовно інформації зазначеної в договорі;

– у разі порушення умов договору відшкодувати збитки понесені турагентом;

– здійснювати дії передбачені договором лише за наявності чинної ліцензії на здійснення туроператорської діяльності.У випадку, якщо сторони не виконали чи виконали неналежним чином свої обов’язки вони несуть відповідальність у повному обсязі, а також повинні відшкодувати завдані ними збитки. Крім матеріальної (грошової) відповідальності визначається також відповідальність сторін за коректність взаємної роботи на туристичному ринку.

Агентський договір у сфері туризму може бути припинений у таких випадках:

1.  За взаємною згодою туроператора та турагента.

2. У випадку відкликання повноважень турагента туроператором. В такому випадку туроператор повинен сповістити турагента про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.

3.    Відмови турагента від комерційного посередництва за договором.

4.   Вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення.

5.   У випадку виникнення інших обставин, які припиняють повноваження турагента чи туроператора.

В останньому розділі договору вказується порядок внесення змін та доповнень до тексту договору, кількість екземплярів договору, що мають однакову юридичну силу, мова договору. Враховуючи норми права України а також міжнародні звичаї та рекомендації міжнародних органів та організацій відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та положення «Про форму зовнішньоекономічного договору» договір із закордонним партнером має бути укладений двома мовами – українською та англійською або мовою країни турагента. Це дає змогу  зробити договір зрозумілим для обох сторін, та вирішити усі непорозуміння до його підписання. Завершується текст договору юридичними адресами сторін із зазначенням їх точних реквізитів і скріплюється підписами уповноважених осіб.     Після укладення договору між туроператором та турагентом турагент виступає посередником між туроператором та туристом, і має безпосереднє право на надання туристичних  послуг з реалізації  туристичного продукту, та укладення договору на туристичне обслуговування з туристом. При реалізації туристичного продукту турагентом договір про туристичне обслуговування укладається турагентом від імені та за дорученням туроператора  і  повинен містити інформацію про туроператора (найменування, місцезнаходження,  номер ліцензії, телефон  тощо). Договір укладається у письмовій формі, також може бути укладений шляхом видачі ваучера. Відповідно до Закону України «Про туризм» ваучер – це форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування. Туристичний ваучер – це документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про туризм», у договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані:

– найменування та місцезнаходження суб’єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса;

– прізвище, ім’я (по батькові) туриста, при груповій поїздці повинні додаватись списки туристів прізвища, імена (по батькові) кожного з туристів;

– строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість;

– назва, адреса та номер телефону об’єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування;

– розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб’єкта туристичної діяльності за договором агентування; В свою чергу можна зробити висновок, що ваучер є багатофункціональним документом, оскільки підтверджує статус туриста, гарантує йому одержання всіх зазначених у ваучері й оплачених туристом послуг. На його підставі проводяться розрахунки між направляючою та приймаючою туристів фірмами.

Договір (контракт) між турагентом і туристом або групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу туристичного ваучеру.

Слід звернути особливу увагу на те, що при формуванні групи туристів турагент повинен укладати договір окремо з кожним туристом, а не з керівником групи, як це відбувається в багатьох випадках. Якщо ж замовником туристичних послуг є юридична особа, договір з кожним туристом не укладається. Також якщо до складу групи входять неповнолітні діти, договір укладається між турагентом та їх батьками або законними опікунами.

Особливістю цього договору є те, що турагент надає як правило, не самі послуги, а права (гарантії) одержання їх у визначений час, у визначеному місці, надані іншими фірмами. Придбання туристом сукупності цих прав (гарантій) оформляється туристичною путівкою (ваучером), яка є предметом реалізації туристичної фірми. Обсяг реалізації цього предмета туристичною фірмою виникає в тому звітному періоді, коли здійснюється продаж путівки, а не тоді, коли фактично відбулася подорож.Досить часто на практиці виникає багато запитань щодо відповідальності за неналежно виконані умови договору. Туристи, які уклали договір про туристичне обслуговування з турагентом, який в свою чергу діє від імені та за дорученням туроператора, не знають хто повинен відшкодувати їм збитки, та до кого їм безпосередньо звертатись із претензією. Відповідно до умов договору та чинного законодавства у випадку неодержання чи одержання в неповному обсязі послуг турист має право пред’явити претензію туристичній фірмі, яка продала йому продукт, тобто турагенту.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про туризм», якщо турагент порушив умови договору, та законодавство у галузі туристичної діяльності, то він має відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо ж він доведе, що виконав усі умови договору, а шкода сталася не з його вини, а з вини туроператора, в такому випадку він буде виступати посередником між туристом та туроператором для найбільш ефективного вирішення конфліктних питань. В даному випадку турагент також буде відшкодовувати туристу збитки, які завдані туроператором. Після того як турагент відшкодує туристу усі завдані збитки він має має право зворотної вимоги (регресу) до туроператора. Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України турагент, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з туроператора в порядку регресу. Тобто з цього можна зробити висновок, що у разі виникнення у туриста претензій щодо наданих йому послуг він повинен безпосередньо у будь якому випадку звертатися із письмовими вимогами до турагента.

 З повагою,

Євген Старчук

Comments are currently closed.