«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Визначення поняття «філії і представництва» юридичної особи

Згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що   розташований   поза   її   місцезнаходженням   та   здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

У разі якщо філія підприємства має самостійний баланс, банківський рахунок з правом проведення розрахунків за операціями   з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), печатку, окремий статистичний код, здійснює самостійно розрахунки з бюджетом по податках за результатами господарської діяльності, тобто має ознаки юридичної особи,   така   філія   може   бути зареєстрована як платник податку на додану вартість.

 Нотаріальне посвідчення правочинів, здійснених від імені філій та представництв

 У діяльності філій є декілька спірних питань, одним з них є посвідчення нотаріусами правочинів, здійснених від імені філій юридичних осіб. Так,   відповідно     до   статті   205 Цивільного кодексу України( 435-15 ), правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони   мають   право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Крім того, виходячи зі змісту статті 209 згаданого Кодексу, правочин у випадках, встановлених законом чи домовленістю сторін, підлягає нотаріальному посвідченню.     При посвідченні правочинів за участю юридичних осіб нотаріус зобов’язаний перевірити обсяг їх цивільної правоздатності та дієздатності.   Обсяг цивільної правоздатності юридичної особи визначається її установчими документами. Крім того, слід зазначити, що згідно з статтею 54 Закону України “Про нотаріат” ( 3425-12 ), нотаріусами при посвідченні договорів перевіряється, чи відповідає їх зміст вимогам закону та дійсним намірам сторін. Правочин, який   вчинений   у   письмовій   формі,   підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Враховуючи те, що нотаріальне посвідчення правочинів, у тому числі за участю юридичних осіб, передбачає укладання їх   у письмовій   формі, вчинення на них посвідчувального напису з одночасним скріпленням його печаткою нотаріуса, такі правочини не потребують попереднього скріплення печатками юридичних осіб. Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на   це   її   установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. При цьому, законодавцем не виключена можливість скріплення таких правочинів підписами уповноважених осіб та печатками філій та представництв юридичних осіб, які представляють інтереси цих юридичних осіб при укладанні правочинів (статті 92, 95 Цивільного кодексу України).     Враховуючи наведене,   нотаріусами   можуть   прийматися для врахування при вчиненні нотаріальних дій правочини, вчинені від імені юридичних осіб їх філіями чи представництвами та скріплені відповідно печатками цих філій чи представництв.

 Державна реєстрація філій та представництв

 Також спірним було питання щодо державної реєстрації філій та представництв.

 Товариство з обмеженою відповідальністю має право створити відокремлений структурний підрозділ без надання йому статусу юридичної особи, адже, згідно до статті 59 Закону України від 19.09.91 N 1576-XII ( 1576-12 ) “Про господарські товариства” до компетенції зборів товариства з   обмеженою   відповідальністю, зокрема, належать питання щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень.

         Стосовно необхідності державної реєстрації   відокремленого структурного підрозділу треба підкреслити, що суб’єкт підприємницької діяльності має   право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної   реєстрації.   Суб’єкт   підприємницької   діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення), представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.

     Ще одним питанням є ліцензування діяльності філій та представництв юридичних осіб. Відповідно   до статті 14 Закону України від 01.06.2000 N 1775-III ( 1775-14 ) “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” у разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати   до   органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до статті 10 цього Закону.

 Оподаткування діяльності філій та представництв

         Багато проблем у практичній діяльності юридичних осіб викликає взяття на податковій облік філій адже не всі розуміють різницю між підрозділом та відокремленим підрозділом. Для вирішення цього питання ДПАУ опублікувала роз’яснення «Про створення філії та взяття її на податковий облік»

             До структурних   підрозділів відносяться виробництво, цех, відділ, відділення, дільниця, ферма, інші аналогічні підрозділи підприємства. Такі підрозділи підприємства є часткою підприємства, входять до його структури,   здійснюють   діяльність   офіційні роз’яснення   на   підставі положення, затвердженого директором підприємства, і   очолюються   керівниками,   які   призначаються (затверджуються) на посаду директором підприємства

До відокремлених     підрозділів     відносяться     філії, представництва, відділення та інші   відокремлені   підрозділи. Цивільним кодексом України ( 1540-06 ) (стаття 31) визначено, що підприємство   має   право   створювати   філії,   представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них. Керівник відокремленого підрозділу діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.

     Усі підрозділи підприємства не є юридичними особами. Чинним законодавством України структурні підрозділи підприємства не розглядаються як самостійні суб’єкти господарської діяльності. Відокремлені ж підрозділи, як правило, є самостійними суб’єктами господарської діяльності. Дані про відокремлені підрозділи підприємств включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств   та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 118 ( 118-96-п ). Відповідно до пункту 2 статті 3 та пункту 5 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ( 996-14 ) відокремлені підрозділи, що виділені   підприємством на окремий баланс, зобов’язані вести бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються   фінансова, податкова, статистична та інші види звітності таких підрозділів.

     На практиці непоодинокими є випадки, коли підприємства не роблять   або   не   розуміють   різниці   між   структурними   та відокремленими підрозділами, коли після реорганізації підприємства чи його підрозділів не вносяться відомості до ЄДРПОУ або не повідомляються   орган   державної   реєстрації   про   проведену реорганізацію, коли структура підприємства   багаторівнева   та побудована   за   географічним принципом тощо. Внаслідок цього підрозділи, які відповідно до статуту підприємства та положення про   них   є   фактично   структурними   (цеховими) підрозділами підприємства, можуть бути внесені до ЄДРПОУ як відокремлені підрозділи підприємства. Відносно таких підрозділів і виникають питання щодо реєстрації їх як самостійних платників податків. Підрозділи,   які   фактично   є   структурними (невідокремленими, цеховими), не повинні реєструватись як платники податку на прибуток, а підрозділи, які мають ознаки відокремлених підрозділів   (філії) та розташовані на території іншої, ніж підприємство, територіальної громади, зобов’язані перебувати на обліку в органі державної податкової служби як платники податків, що і визначено Інструкцією про порядок обліку платників податків.

     З іншого боку, підрозділам, що розміщені на значній відстані від керівного органу юридичної особи, доцільно надавати певної самостійності.   Інакше   виникає   необхідність   у   постійному прийманні/передачі всіх документів; відсутність права у керівника віддаленого   підрозділу   на   самостійне   укладення   договорів призводить до втрати часу та коштів як при розробці та узгодженні пунктів договорів, так і при їх підписанні; постають питання забезпечення   безперебійного   зв’язку; здійснення заходів для оперативного прийняття рішень; з’являються транспортні та інші проблеми   при   виконанні   функцій,   покладених   на підрозділ підприємством. Тому, як правило, підрозділи, що розміщені на території   іншої   адміністративно   територіальної   одиниці, є відокремленими підрозділами.

               Якщо підрозділ підпадає під визначення філії чи іншого   відокремленого   підрозділу, то у такому випадку підприємству необхідно здійснити всі   заходи,   пов’язані   зі створенням такої філії чи відокремленого підрозділу.

Comments are currently closed.