«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Проривання корпоративної павутини у законодавстві України

98595Цивільне й податкове законодавство багатьох держав Європи містить положення щодо “проривання корпоративної павутини” юридичної особи. Тобто, у випадку  часток у статутному капіталі юридичної особи, їх відповідальність не обмежується долею в корпоративних правах, і позови за діяльність юридичної особи можуть пред’являтися до них як реальних “архітекторів” протиправних схем.

Натомість, Цивільний кодекс України й Податковий кодекс України аналогічних положень не містять. На наш погляд, даремно. Адже кількість недобросовісного виведення боржниками активів з метою уникнення відповідальності в Україні – розповсюджена практика.

Та чи можливе “проривання корпоративної павутини” за законом України? На нашу думку так. Адже природа не терпить пустоти. І на практиці таке “проривання” відбувається через надумані кримінальні справи, наприклад, за статтями 190 (шахрайство) або 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Доказування в кримінальному провадженні формальними вимогами до доказів не обмежене!

Та чи багато майна законному власнику повернули через кримінальне провадження? На нашому досвіді, такі випадки “червонокнижна” рідкість. Насправді від таких економічних справ добре лише корумпованим правоохоронцям, які чекають “посильної допомоги” від обох сторін. Навіть у випадку привласнення бюджетних коштів, злочину за ч. 5 ст. 191 КК  було засуджено до позбавлення волі не одну людину, однак коштів на відшкодування державний бюджет практично не отримував. Бо кримінальний процес заточений не на повернення протиправно привласненого, а на покарання винних.

На наш погляд, не треба боятися певного розсуду судів. Можливо наші суди дещо й поступаються Високому суду Лондона, однак це все одно краще ніж штучна криміналізація суспільних відносин. Краще передбачити механізм “проривання корпоративної павутини” через цивільні позиви й забезпечувальні заходи, ніж через кримінальні провадження. Адже той факт, що в нас доказування в кримінальних справах значно ширше за формалізовані категорії доказів у цивільних й господарських справах – данина радянського минулого. Наприклад, Господарський процесуальний кодекс України взагалі не містить свідків, як джерела доказів.

Лише поступове “оцивільнення” суспільних відносин дозволить з часом перейти до західно-європейських правових традицій. Натомість бажання посадити винних, замість отримати повне, швидке й ефективне відшкодування – данина авторитаризму.

Валерій Буняк, адвокат

Comments are currently closed.