«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Договір подружжя про надання утримання

Одним з різнови­дів домовленості між подружжям на надання утримання є письмо­вий договір. Він укладається лише за домовленістю сторін і передбачає нотаріальне посвідчення. Закріплення в законі права на укладення такого договору не перешкоджає подружжю укласти усний або письмовий договір без його нотаріального посвідчення.

Проте передбачена цією статтею форма договору надає можли­вість подружжю, в разі ухилення від його виконання, звернутися за спрощеною формою захисту. Наявність такого договору, посвід­ченого нотаріально, звільняє зацікавлену особу від необхідності звер­татися до суду за примусовим виконанням договору. Вона може отримати примусове виконання договору за нотаріальним напи­сом. Основною характерною рисою такого правочину є добровіль­ність його укладення.

В даному  договорі сторони самостійно визначають умови, розмір та строки виплати аліментів. До умов виплати мож­на віднести обставини, з якими сторони пов’язують виникнення права на аліменти (досягнення певного віку утриманцем, тимчасо­ва відсутність роботи, досягнення визначеного віку дитиною неза­лежно від її дієздатності тощо), наявність у платника можливості сплачувати встановлений розмір утримання (наприклад, наявність постійного місця роботи або доходу від визначеного роду занять: го­сподарювання на землі, прикладний промисел тощо). Розмір ви­плати повинен бути зазначений в договорі таким чином, щоб на під­ставі укладеного договору можна було вчинити виконавчий напис із зрозумілим для виконавця змістом. Тому розмір утримання має бути визначений або у твердій грошовій сумі або у відсотках до отриманого доходу, або з зазначенням виду та розміру натуральної оплати. Строки виплати можуть бути встановлені стосовно періоду дії договору взагалі і стосовно здійснення періодичних платежів. Періодичні платежі, як правило, здійснюються щомісячно, але якщо сторони визначили інші межі, то це не буде підставою для визнання такого договору недійсним, за виключенням випадків, встановлених ЦК. Кінцевий строк дії договору може визначатися посиланням на календарну дату або настанням події (поновлення працездатності, створення іншої сім’ї тощо).

Припинення дії такого договору, як і будь-якого іншого, мож­ливо за умови його виконання (закінчення строку дії) або за обопільною домовленістю сторін, а також у разі неможливості вико­нання договору з причин, що не залежать від волі сторін (втрата боржником працездатності, загибель однієї з сторін тощо). Сторони не позбавлені можливості змінити умови договору. Така зміна умов договору також може бути здійснена за згодою обох сторін. Приму­сова зміна умов договору виявляється суперечливою, оскільки від­сутність згоди однієї із сторін на встановлення порядку утримання є підставою для судового вирішення спору про стягнення утриман­ня на умовах, визначених не стягувачем аліментів, а законом.

   Гарантією виконання цього договору є можливість на­кладення стягнення на майно боржника на підставі виконавчо­го напису нотаріуса, тобто без рішення суду.

   Договір подружжя про надання утримання, як й інший договір приватного характеру, може бути змінений, розірва­ний або визнаний недійсним судом відповідно до Цивільного кодексу України.

Comments are currently closed.