«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Судова експертиза. Практичні та правові моменти застосування

Відомо, що не завжди можна вирішити спір між сторонами без проведення експертизи. Потреба в її проведенні виникає тоді, коли по певній справі чи спору необхідно дослідити певні обставини чи певний факт, установити які може лише особа зі спеціальними знаннями в певній галузі, науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Без проведення експертизи, наприклад в суді, процес може зупинитись, а рішення по справі не буде проголошено. Тому як, ані сторони, ані судді такими знаннями можуть не володіти.

На стадії судового розгляду зацікавлена сторона подає відповідне письмове клопотання до суду. В цьому клопотанні сторона викладає обставини, мотиви які слугуватимуть для проведення експертизи, визначає експерта та експертну установу, та наводить перелік питань, які необхідно поставити експерту.

В залежності від виду процесуального спору в суді існує відповідний порядок проведення судової експертизи, якій прописаний у відповідному процесуальному кодексі.

За ст.1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994р. № 4038-XII, судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

   Експертизи бувають криміналістичні, інженерно-транспортні, економічні, товарознавчі, об’єктів інтелектуальної власності, психологічні, мистецтвознавчі, екологічні, військові, які також поділяються на підвиди. Наприклад, якщо відбувається спір щодо поділу майна та необхідно визначити його вартість після проведеного стороною його поліпшення, призначається Інженерно-технічна експертиза.

   Відповідно до ст. 10 цього ж закону, судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть

бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

   Цією статтею передбачено, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ приватні установи абр експерти, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста.

   Тобто, за потреби сторона сама вибирає яку експертну установу чи експерта їй треба долучити, – державну чи приватну. Сторони можуть домовитись про залучення певного експерта за їх згодою, а суд має затвердити таку установу, або призначити незалежну установу. В деяких випадках суд може відхилити заявлені стороною або сторонами певні поставлені питання.

   Треба розуміти, що відповідно до ст.11 Закону України «Про судову експертизу», не може залучатися до виконання обов’язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку
протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у
вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта. В іншому випадку експертизу проведену такою особою може визнано неправомірною зацікавленою стороною, і такий доказ по справі буде виключений.

   Перевірити особу до належності до експертів кожна сторона по справі може в Реєстрі атестованих судових експертів розміщеному на офіційному сайті міністерства юстиції України (http://rase.minjust.gov.ua).

   На відміну від судової експертизи можна проводити експертизу на досудовій стадії. Значна кількість таких експертиз проводиться у кримінальному провадженні, коли, наприклад, необхідно встановити ідентифікувати виконавця підпису, провести економічну експертизу, або встановити причини смерті. В останньому випадку, та інших випадках передбачених п.2 ст.242 КПК України, слідчий або прокурор в обов’язковому порядку звертається до експерта для проведення експертизи.

   Для проведення експертизи сторона захисту або потерпіла сторона подає до слідчого відповідне клопотання. Слідчий, отримавши таке клопотання, протягом трьох днів має винести відповідну постанову, яку потім направляє до експертної установи. Наприклад, якщо дослідження підлягають зразки підписів на нотаріально посвідчених договорах, а сторона їми не володіє, відповідна постанова направляється нотаріусу. До проведення експертизи залучаються відповідні зразки, матеріальні об’єкти, оригінали документів, інші предмети. Вилучення об’єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства.

   Відповідно до п.3.1. Наказу Мінюста України від 08.10.1998р.  № 53/5 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень далі-Інструкція, експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

 Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

  10 календарних днів – щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень;

  30 календарних днів – щодо матеріалів із середньою кількістю об’єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень;

   60 календарних днів – щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень;

   понад 60 календарних днів – щодо матеріалів із великою кількістю об’єктів та вирішуваних питань (більше десяти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів);

   понад 90 календарних днів – якщо експертиза є особливо складною чи багатооб’єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п’ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки.

   Результатом проведення екпертизи є висновок експерта. Висновок експерта, відповідно до п.4.14. Інструкції складається з обов’язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

   Крім того, відповідно до чинного законодавства за дорученням органів поліції, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

   Експертиза від дослідження відрізняється лише статусом. Їх зміст має бути однаковим передбаченим вказаною Інструкцією. В рамках експертизи експерт підписує заяву про кримінальну відповідальність. В рамках експертного дослідження – ні. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з Інструкцією.

   Іншою важливою відмінністю є віднесення чи не віднесення таких документів до доказів в розумінні процесуального законодавства. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. В суді призначення експертизи здійснюється судом на підставі ухвали. Отримані результати експертизи сприймаються судом, як доказ. Експертне дослідження не є процесуальним доказом, а виступає лише додатковим доказовим навантаженням, та не потребує офіційного його призначення судом. Розглядаючи справу по суті суддя не зобов’язаний при винесенні свого рішення враховувати результати експертного дослідження, оскільки воно не є належним доказом по своїй суті.

   Від висновка експерта залежить результат судової справи або хід досудового кримінального провадження. Тому, у кожній стороні, яка не згодна з висновком експертизи, постає питання у її оскарженні або приданні їй найменшої юридичної сили. Але, законом України «Про судову експертизу» не передбачено можливості оскарження експертизи.

   Висновок судового експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу. Таким чином, процесуально не можливо оскаржити результати експертизи в адміністративному, господарському, цивільному чи кримінальному провадженні. Якщо суди й приймають такі заяви до розгляду, – це є дуже великим питанням до такого рішення.

   Однак, учасники судового процесу можуть викладати суду заперечення щодо висновку експерта на загальних підставах у письмовій або в усній формі.

   В той же час, процесуальні норми господарського, цивільного та адміністративного законодавства передбачають можливість призначення додаткової або повторної експертизи, за наявності для цього підстав.

   Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) ст.150 ЦПК України, ст.85 КАС України, ст.42 ГПК України. Норми КПК України такого не передбачають.

   Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

   Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

   Не позбавлені й права сторони в проведенні іншої експертизи за своїм клопотанням. В такому випадку, сторона готує та подає до суду своє відповідне клопотання про проведення експертизи та просить доручити її проведення іншій експертній установі чи експерту. Після чого в судовій справі будуть існувати два окремих експертних висновки, яким в своєму рішення суд дасть свою незалежну й обґрунтовану оцінку. Суддя може не врахувати висновки обох експертиз, прийняти до уваги висновки однієї експертизи, або не врахувати висновки іншої. Але, в будь-якому випадку, – обґрунтувати своє рішення він повинен.

   Крім того, у стороні по справі є право поставити під сумнів існуючий експертний висновок. Таку можливість дає Порядок
проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015р.  № 775/5 далі- Порядок проведення рецензування. Цей Порядок визначає процедуру проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень (далі – висновки експертів), складених судовими експертами науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі – НДУСЕ) і судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

    Підставою для проведення рецензування можуть бути неповнота і нечіткість опису об’єктів, що надійшли для дослідження; невідповідність питань, поставлених перед експертом у документі про призначення експертизи; не правильний та необґрунтований вибір схем дослідження, методів і методик дослідження, не послідовність застосування методів, не відповідність сучасному стану методичного забезпечення певного виду судової експертизи; нелогічна послідовність викладення, відсутність взаємозв’язку між окремими етапами дослідження; недотримання термінологічної точності в описуванні ходу та результатів дослідження; застосування недіючих або таких, що втратили чинність нормативних актів; неповнота дослідження (недостатність встановлених ознак для формулювання висновку); відсутність та необґрунтованість експертної оцінки результатів дослідження; непереконливість наявних ілюстрацій; відсутність аргументованості та обґрунтованості висновків, невідповідність результатам дослідження та поставленим питанням, та інші підстави.

   Тобто, рецензія має містити розгорнуту характеристику та аналіз висновку з точки зору його відповідності вимогам законодавства про судову експертизу та застосування методів і методик проведення судових експертиз (п.2.5 Порядку проведення рецензування). Рецензія не може замінити висновок судового експерта, висновок експертного дослідження або висновок про оцінку майна. Але, вона має поставити під сумнів існуючу експертизу, а сторона, яка замовила рецензію може таке використати на захист своїх прав та інтересів.

   Особа, яка бажає провести  рецензування  має подати письмовий запит  до міністерства юстиції України або керівника відповідної НДУСЕ. Рецензування висновків експертів проводиться співробітниками НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

   Таким чином, у адвоката, як представника сторони, є досить широкий простір для направлення процесу на користь свого клієнта. Проведення повторної чи додаткової експертизи експертного дослідження, проведення рецензування є досить важливим інструментом адвоката для доведення правоти або невинуватості клієнта та захисту його інтересів в досудовому та судовому провадженні.

Ярослав Новіков, адвокат АО “BSB Partners”

Comments are currently closed.