«BSB Partners»Адвокатське об'єднання

“Перемогти сильного супротивника потрібно тричі – у дебюті, мітельшпілі й ендшпілі“ - доктор юридичних наук, чемпіон світу з шахів
Олександр Альохін

Необхідність проведення тендерних процедур державних підприємством в 2014 році

Державне підприємство, у статутному капіталі якого є частка акцій держави, не проводить процедури відкритих торгів на закупівлю послуг за власні кошти і отримало повідомлення про перевірку КРУ. З’ясовуємо в яких випадках закупівля державними підприємствами, в яких є частка акцій держави, повинна проводити торги відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», а в яких такої необхідності немає.

Закупівля за власні кошти: необхідність проведення торгів для державних підприємств, які не фінансуються за рахунок бюджету, а здійснюють закупівлю за кошти, отримані в процесі власної господарської діяльності.

В останній час у державних підприємств, які не мають фінансування з бюджету, достатньо загострилося питання стосовно випадків, коли вони повинні проводити тендерні процедури. Це викликано постійними змінами в законодавстві про державні закупівлі та зміною політичних векторів в цьому питанні.

В даній статті ми розберемо конкретний випадок, коли до державного підприємства, яке знаходиться на госпрозрахунку, прийшла перевірка КРУ і запросила документи на тендерні процедури, однак підприємство тендерів не проводило, хоча і здійснювало закупівлі послуг на суму більше 100 000 грн.

У відповідності до п.4 ст. 1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» (надалі – Закон) до державних коштів віднесено кошти установ чи організацій,   утворених   у   встановленому   порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування.

Таким чином бачимо, що в зазначеній статті не вказується така організаційно-правова форма як державне підприємство, а мова йде лише про установи та організації. Відповідно кошти державного підприємства не відносяться до державних коштів.

П.21 цієї ж статті містить визначення поняття підприємства – це підприємства, утворені в установленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання   державних   коштів,   взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства,   а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує   50   відсотків,   їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним   підприємствам   та   господарським   товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток,   паїв)   перевищує   50   відсотків,   об’єднання таких підприємств (господарських товариств).Підприємство, яке ми розглядаємо, було створено рішенням державного органу, тому відноситься до категорії державного підприємства в розумінні Закону.Аналізуючи ст. 2 Закону, бачимо що він застосовується лише до закупівель за рахунок державних коштів, яких в нашому випадку у підприємства немає, однак дія Закону поширюється на підприємства, у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів. Тобто законодавець чітко вказує, що державне підприємство може здійснювати закупівлі як за власні кошти так і за державні кошти, і в залежності від того, який же правовий статус будуть мати ці кошти, буде залежати і необхідність проведення тендеру.

           Крім того, необхідно пам’ятати і про норми Закону «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», згідно до якого розширюється перелік замовників, які зобов’язані проводити тендери.

Так, наприклад, якщо державне підприємство здійснює геологічне вивчення (у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива і має необхідність провести тендер за рахунок хоча і власних коштів, однак закупівлі здійснюються за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт – 10 мільйонів гривень, то в такому випадку таке підприємство зобов’язане буде проводити процедури у відповідності до Закону.

Оскільки в ситуації, яку ми розглядали, державне підприємство проводило закупівлі в сфері, яка не належить до випадків, передбачених в Законі «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», кошти використовувалися не державні а власні, то відповідно по результатах перевірки було складено акт в якому зазначено, що воно не порушувало законодавства у сфері державних закупівель.

Водночас, про які ж випадки вказує законодавець в ст. 2 Закону, коли підприємство здійснює закупівлі за рахунок державних коштів? Тут необхідно використовувати загальні норми Господарського та Цивільного кодексів щодо договорів. Так, можливий приклад, коли державна установа укладає договір з державним підприємством, в рамках якого державному підприємству для виконання робіт, придбання товарів або надання послуг надаються кошти, яке підприємство може використовувати для оплати послуг субпідрядників чи придбання необхідних засобів для виконання таких робіт, послуг. В цьому випадку закупівля буде здійснена за рахунок коштів державної установи, отже ці кошти будуть державними в розумінні Закону.    Також підприємство може одержати цільову позику від державної установи, за рахунок якої буде здійснена закупівля, і в цьому випадку також зобов’язано буде проводити закупівлю у відповідності до Закону.

Важливим є також той факт, що Закон встановлює можливість проводити тендери підприємствам у відповідності до Закону за власним бажанням. Так, в п.5 ст. 24 Закону вказано, що кошти, що надійшли як забезпечення пропозиції конкурсних торгів (у разі якщо вони не повертаються учаснику), в разі здійснення закупівлі підприємствами, об’єднаннями підприємств не за бюджетні кошти перераховуються на рахунок підприємства, об’єднання підприємств. Аналогічна позиція зазначена і в п.3 ст. 26 Закону.

Підсумовуючи вищезазначене, приходимо до висновку, що підприємство повинно само визначати випадки, коли закупівля буде провадитися у відповідності до Закону, перевіряючи при цьому чи буде закупівля здійснюватися за власний кошт, чи за рахунок державних коштів і чи не підпадає його діяльність під сфери, вказані в Законі «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

Терміни:

Підприємства – підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств (господарських товариств);

(п. 21 ст. 1, Закон, ВР України, від 01.06.2010, № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель”)

Державні кошти – кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями;

(п. 4. ст.1 Закон, ВР України, від 01.06.2010, № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель”)

НОМАТИВНА БАЗА:

  1. Закон України, від 01.06.2010, № 2289-VI “Про здійснення державних закупівель»
  2. Закон України № 5044-VI від 07.04.2012. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель.
  3. Закон України № 4851- VI від 24.05.2012 «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

СТАРЧУК ЄВГЕН,

адвокат АО «БІ ЕС БІ Партнерс»

Comments are currently closed.