Бездіяльність керівництва Національної асоціації адвокатів з не обрання членів Вищої ради правосуддя може бути злочином. Позиція Київського апеляційного суду
Ще в березні 2025 року мною як адвокатом було подано заяву про злочин до Головного слідчого управління НП України. Суть вказаної заяви наступна:
“
У засобах масової інформації фігурують численні матеріали, про можливу протиправну діяльність керівництва Національної асоціації адвокатів України та їх можливі зв’язки з колишніми народним депутатом України Медведчуком В. В., якого обвинувачують в Україні в діяльності на користь російських спецслужб (до прикладу: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4706752-luidy-z-otochennia-medvedchuka-dosi-keruuit-advokaturoui-ukrainy-zmi).
Однак в цій заяві мова не про те. Мова про триваючі дії та бездіяльність керівництва Національній асоціації адвокатів України, які містять у собі конкретні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 351-2 КК України та підслідного очолюваному Вами державному органу.
Так, злочином ч. 1 ст. 351-2 КК України визнається невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу чи члена Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також створення штучних перешкод у їх роботі.
При цьому «створення «штучних перешкод у роботі колегіального державного органу може відбуватися в різний спосіб, у тому числі шляхом саботування процедури обрання осіб до складу відповідного органу.
Згідно 131 Конституції України та ст. 1 Закону «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя є незалежним, колегіальним, конституційним органом, до компетенції якої входить:
1) вносить подання про призначення судді на посаду;
2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;
5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;
6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;
9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 131 Конституції України з метою розподілу влади та забезпечення високого професійного рівня Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з’їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Таким чином, функції з’їзду адвокатів України у формуванні Вищої ради правосуддя, за кількістю призначуваних членів, є не менш важливими, ніж у Президента України чи Верховної Ради України.
Про важливість участі адвокатури України в діяльності Вищої ради правосуддя свідчить і той факт, що в колегіальному органі, яким є Вища рада правосуддя, кожен член Вищої ради правосуддя має своє важливе право голосу (ст. 30 Закону України «Про вищу раду правосуддя»). Крім того, член Вищої ради правосуддя має право (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про вищу раду правосуддя»):
1) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя та її органів, секретаріату Вищої ради правосуддя;
2) залучати відповідно до регламенту Вищої ради правосуддя працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;
3) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;
4) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
5) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради правосуддя, брати участь в ухваленні рішень, у визначених цим Законом випадках висловлювати письмово окрему думку щодо рішень Вищої ради правосуддя чи органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;
6) ініціювати скликання засідання Вищої ради правосуддя, засідання органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить.
Однак керівництво Національної асоціації адвокатів України з 20 січня 2022 року (дати прийняття заяв про відставку двох попередніх членів Вищої ради правосуддя, обраних з’їздом адвокатів України) створює штучні перешкоди в діяльності Вищої ради правосуддя, не проводячи з’їзд адвокатів України та не виносячи на порядок денний відповідного з’їзду обрання на ньому двох членів Вищої ради правосуддя.
При цьому згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
(ч. 4 ст. 54) З’їзд адвокатів України має скликатися Радою адвокатів України не рідше одного разу на три роки, однак останній З’їзд адвокатів України скликався Радою адвокатів України в лютому 2019 року, тобто шість років тому. При цьому саме голова Ради адвокатів України (Ізовітова Л. П.), а за її відсутності – Заступник Голови Ради адвокатів України (Гвоздій В. А.), формує порядок денний засідань Ради адвокатів України (пункти 1.5, 2 Розділу ІІІ Положення про Раду адвокатів України).
Однак починаючи з 2019 року питання щодо проведення З’їзду адвокатів України на порядок денний Ради адвокатів України Головою чи заступником Голови Ради адвокатів України не ставилося.
На умисний характер дій керівництва Національної асоціації адвокатів України, за публікаціями ЗМІ, вказує той факт, що керівництво Національної асоціації адвокатів України публічно відмовляється в проведенні обрання кандидатів до складу Вищої ради правосуддя від адвокатури поки в її складі діє Етична рада яка включає до свого складу міжнародних експертів (до прикладу, https://www.unian.ua/society/rada-advokativ-ukrajini-rekomenduvala-grechkivskomu-i-malovackomu-sklasti-povnovazhennya-chleniv-vrp-novini-ukrajini-11508355.html). Тобто, керівництвом НААУ прямо заперечується необхідність виконання Національною асоціацією адвокатів України її конституційного обов’язку.
На системний і умисний характер дій керівництва Національної асоціації адвокатів України зі створення штучних перешкод у формуванні вищих колегіальних органів в системі правосуддя вказує і той факт, що всупереч ч. 4 ст. 95-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада адвокатів України вже протягом трьох років не пропонує до складу Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як допоміжного органу Вищої ради правосуддя, відповідну одну особу, як це передбачено законом, чим знову ж таки створює штучні перешкоди в діяльності зазначених конституційних органів України.
На умисний характер створення перешкод в діяльності органів Вищої ради правосуддя зі сторони керівництва Національної асоціації адвокатів України, зокрема Лідії Павлівни Ізовітової (голова Ради адвокатів України) та Валентина Анатолійовича Гвоздія (заступник голови Ради адвокатів України) вказує, у тому числі, той факт, що за період з 2021 року Рада адвокатів України провела більше десяти засідань. Однак на жодному з них питання делегування представника адвокатури до Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як допоміжного органу ВРП, навіть не вносилося до порядку денного.
Системний і тривалий характер діяльності керівництва Національної асоціації адвокатів України зі створення штучних перешкод у формуванні вищих колегіальних органів в системі правосуддя створює реальну загрозу для національної безпеки України. Крім того, за викладеними в даній заяві фактами може стояти вчинення окремими особами також злочинів у сфері національної безпеки України, можливо у змові з представниками іноземних спецслужб, зацікавлених у саботуванні або навіть блокуванні діяльності конституційних органів державної влади та суддівського врядування в Україні.
Зауважу, що я є адвокатом і маю право приймати участь в діяльності органів адвокатського самоврядування, у тому числі З’їзді адвокатів України, а також маю право висувати свою кандидатуру на кандидата в члени Вищої ради правосуддя від адвокатури України. Відповідно, не проведення керівництвом Національної асоціації адвокатів України більше шести років З’їзду адвокатів України завдає шкоди моїм немайновим правам. Тобто, я є потерпілим від зазначеної вище злочинної діяльності в смислі ст. 55 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55, 214 КПК України, –
ПРОШУ:
- Доручити внести відомості за даною заявою про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань за можливими ознаками злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 351-2 КК України та розпочати слідчими ГСУ НП України відповідне розслідування - Про прийняте Вами рішення письмово проінформувати мене за вказаною вище адресою.
24.03.2025
З повагою, Валерій Буняк”
Однак ані ГСУ НП України, ані слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, в якому я оскаржував бездіяльність ГСУ НП України, чомусь не вбачали в бездіяльності керівництва НААУ ознак складу злочину за ст. 351-2 КК України.
І от крапку в цій справі поставив Київський апеляційний суд, який 30 червня 2025 року в справі № 757/15139/25-к скасував ухвалу слідчого судді Головко Ю. Г. і зобов’язав ГСУ НП України внести за моєю заявою про злочин до ЄРДР.
Після цього ГСУ НП України порушило кримінальне провадження
№ 12025000000002145 від 05.08.2025 за ознаками злочину за
ст. 351-2 КК України. Сподіваюсь, що керівництво Генеральної прокуратури, очолюване новин прогресивним і інформаційно активним прокурором, та ГСУ НП України не буде приховувати очевидне та візьма справу під свій контроль!
Постскриптум: навіть НААУ визнає по даному факту ознаки злочину, адже після чотирьох років мовчання РАУ, знаючи про можливе кримінальне провадження, нарешті затвердило трьох кандидатів до складу Етичної ради при Вищій кваліфкомісії суддів України. Згадується прислів’я: на злодію шапка горить!
От тільки в чиїх інтересах керівництво НААУ стільки років саботувало, а щодо обрання членів ВРП – до цих пір саботує, участь в діяльності судових конституційних органів? Питання, відповідь на яке, на мій погляд, варто знайти правоохоронцям.