Суд присяжних
Пропозиція – ввести в національне процесуальне законодавство принцип: Справа кожного обвинуваченого у злочині, який не визнає вину, слухається судом присяжних.
Такий принцип, навіть у більш жорсткій редакції, вже більше двохсот років чинний у статті 3 Конституції Сполучених Штатів Америки: слухання всіх кримінальних справ здійснює суд присяжних. На території сучасної України суд присяжних вдало зарекомендував себе у часи судової реформи Російської Імперії 1864 року. Зокрема, на початку ХХ століття суд присяжних діяв на території Харківської, Одеської та Київської губернії Російської Імперії.
На даний час суд присяжних в Україні відсутній. Інститут, який за чинним Кримінальним процесуальний кодексом України має назву «суд присяжних», за усталеною термінологією – шеффенський суд, інша назва якого в радянські часи «суд за участі народних засідателів».
Основоположні позитиви від суду присяжних:
- Справедливий суд. Тобто, суд незалежний і об’єктивний, який судить чесно та милосердно.
- Участь широких верств Українського народу у правосудді, підвищення авторитету права й суду та правової свідомості наших громадян.
- Різке підвищення рівня юристів (суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих тощо), навіть у порівнянні з іншими європейськими державами.
- Істотне зниження корупції в суді та суспільстві вцілому.
- Утвердження позитивного іміджу держави Україна у світі як правової та демократичної країни.
Окремі кроки реформування судової влади можуть бути наступні:
- Суд присяжних, колегія у складі 12 чоловік присяжних засідателів, обраних жеребкування зі складу громадян України, вирішує шляхом голосування питання про винуватість особи й інші питання факту, зокрема, чи заслуговує особа істотного пом’якшення покарання. Суддя на основі вердикту журі присяжних пише короткий вирок, у якому крім вступної частини й зазначення рішення журі присяжних, визначає розмір покарання засудженому, якщо вирок обвинувальний.
- Суд присяжних вводиться поступово в областях України на базі апеляційних судів. На рішення суду присяжних можлива лише подача касаційної скарги, тобто судова система дворівнева: суд першої інстанції й касаційний суд.
- Для введення суду присяжних приймається новий Кримінальний процесуальний кодекс України.
- Проводиться реформування Кримінального кодексу України. Кількість складів злочинів за Кримінальним кодексом зменшується та приймається кодекс про кримінальні проступки. Справи про кримінальні проступки слухаються загальними місцевими судами.
- Для ефективної роботи суду присяжних, приймається закон, згідно якого суду підпорядковується судова міліція, повноваження якої дещо змінюються. Фактично судова міліція стає маршальською службою та може за ордером суду невідкладно, без перенесення судових засідань, забезпечити доставку до суду свідка, який не з’явився, вилучити витребувані судом за клопотанням сторін справи документи тощо.
Посилання на те, що суд присяжних вимагає значного збільшення розхідної частини державного бюджету України є не зовсім вірним. Адже зменшення кількості судових інстанцій у випадку суду присяжних, зменшення кількості кримінальних справ, направлених до суду та підвищення швидкості й ефективності ходу судового засідання призведе до економії державних коштів. До того ж, підвищення рівня правової свідомості населення та кваліфікації юридичних кадрів збільшить розкриття злочинів і зменшить рівень злочинності, що призводить до значної економії державного бюджету у середньостроковій перспективі.
Зауважу, у час введення суду присяжних, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, останні були далеко не провідною державою світу. Адже на той час США було знесилено війною за незалежність і економічними та політичними протиріччями як між окремими штатами, так і між штатами та федеральною владою, що невдовзі призвело до Громадянської війни у США. Тому посилання на те, що реформування судочинства та введення суду присяжних, потребують економічного зростання держави і не можливе у стані війни, не підтверджується історичним досвідом інших країн.